Кілька днів тому став власником ЦАП_оУся S-Audio Systems Focus 2 від Назара. До того, близько 10 років використовував для прослуховування музики з ПК – ЦАП PS Audio Digital Link III. Взагалі, у мене доволі бюджетна аудіосистема: сигнал йде з ПК через AudioQuest Diamond USB на вищезгаданий ЦАП PS Audio Digital Link III, далі міжблочник AudioQuest Golden Gate RCA to RCA Analog Audio Cable, підсилювач – H/K 980, кабель QED Silver Anniversary XT і колонки – JBL Northridge Series E80.
Прослуховуваня музики в навушниках ніколи не було для мене в пріоритеті, тому наявність підсилювача для навушників – це більше приємний бонус, який з часом займе свою нішу в прослуховуванні музики.
Історія знайомства з ЦАП_ами від Назара почалась ще з прослуховування його першої версії, яка мене вразила, не інакше. Він був чесним і без прикрас. За доволі короткий час, Назар зміг сотворити другу версію (FOCUS 2), але вже з врахуванням, певною мірою, бажання публіки і технічних нюансів (I think so…). Тому характер звучання дещо змінився в сторону милозвучності і емоційності, якщо хочете, зі збереженням чистоти, прозорості, натуральності з першої моделі. Рішення про покупку «дозрівало» дуже неспішно, хоча вже після прослуховування першої версії Focus зародилось зерно бажання мати такий девайс у своїй системі.
Отже, після кількох днів інтенсивного прослуховування, в міру прогрівання Focus 2, сформувалась враження про звучання. Я б це описав, коротко, як стрибок в геть інший вимір відтворення музики, не інакше.
Звісно, перше, що варто зазначити – це сцена! На перших же треках, навіть, ще не до кінця прогрітому, вражає її ширина, глибина, позиціонування інструментів/вокалу. От до мурашок по шкірі. Нарешті, я почув хор за спиною вокаліста, а не на одному рівні. На рокових композиціях сцена, немов, тисне на тебе своїм драйвом, а при прослуховуванні Sade, наприклад, вона широка і глибока, вокалістка наче винирнула із глибини концертної зали і до неї можна торкнутись. В класичних оркестрових композиціях з’явилась багатошаровість із окремими острівцями для соло інструментів.
Наступним, що мене зачепило – це деталізація, чіткість і прозорість саунду із Focus 2. Особливо це відчувається в сумбурній музиці, де багато інструментів. У мого попереднього ЦАП PS Audio Digital Link III, начебто, з деталізацією явних проблем не було, але на Focus 2 вона в рази правдивіша і, власне, це та деталізація і чіткість, котра оживляє музику, а не засмічує її. Вона додає драйву, живості.
Далі, з очевидного, до чого не потрібно прислухатись – це вокал із Focus 2. В деяких затасканих композиціях солісти перестали на мене «кричати» :-D, а почали співати! З’явилась тонкі емоції в голосі, бархатистість.
Панчі на ударниках, інструментальні атаки стали довершенішими, з початком, кульмінацією і завершенням. Короткі удари, бриньчання, випадкові звуки не розмазуються на половину звукової сцени, а зібрані і з чітким завершенням.
Поки не можу розкрити FOKUS 2, нажаль, повною мірою. Колонки і підсилювач початкового рівня.
Про бінауралку. Мав можливість слухати її в ділі на Nino Final Carbon mk2 (київського майстра Максима Кривоноса) і на Beyerdynamic DT 1990 PRO. На обидвох бінауральний режим мав очевидну перевагу над стерео. Це просто якась магія! Дійсно, змінюється характер звукової сцени в навушниках. Мало того, що вона розширюється, в порівнянні зі стерео, так ще й, начебто, перед тобою розвивається звукова сцена.
Focus 2, для мене, однозначно, вартує кожного потраченого центу.
Прослуховуваня музики в навушниках ніколи не було для мене в пріоритеті, тому наявність підсилювача для навушників – це більше приємний бонус, який з часом займе свою нішу в прослуховуванні музики.
Історія знайомства з ЦАП_ами від Назара почалась ще з прослуховування його першої версії, яка мене вразила, не інакше. Він був чесним і без прикрас. За доволі короткий час, Назар зміг сотворити другу версію (FOCUS 2), але вже з врахуванням, певною мірою, бажання публіки і технічних нюансів (I think so…). Тому характер звучання дещо змінився в сторону милозвучності і емоційності, якщо хочете, зі збереженням чистоти, прозорості, натуральності з першої моделі. Рішення про покупку «дозрівало» дуже неспішно, хоча вже після прослуховування першої версії Focus зародилось зерно бажання мати такий девайс у своїй системі.
Отже, після кількох днів інтенсивного прослуховування, в міру прогрівання Focus 2, сформувалась враження про звучання. Я б це описав, коротко, як стрибок в геть інший вимір відтворення музики, не інакше.
Звісно, перше, що варто зазначити – це сцена! На перших же треках, навіть, ще не до кінця прогрітому, вражає її ширина, глибина, позиціонування інструментів/вокалу. От до мурашок по шкірі. Нарешті, я почув хор за спиною вокаліста, а не на одному рівні. На рокових композиціях сцена, немов, тисне на тебе своїм драйвом, а при прослуховуванні Sade, наприклад, вона широка і глибока, вокалістка наче винирнула із глибини концертної зали і до неї можна торкнутись. В класичних оркестрових композиціях з’явилась багатошаровість із окремими острівцями для соло інструментів.
Наступним, що мене зачепило – це деталізація, чіткість і прозорість саунду із Focus 2. Особливо це відчувається в сумбурній музиці, де багато інструментів. У мого попереднього ЦАП PS Audio Digital Link III, начебто, з деталізацією явних проблем не було, але на Focus 2 вона в рази правдивіша і, власне, це та деталізація і чіткість, котра оживляє музику, а не засмічує її. Вона додає драйву, живості.
Далі, з очевидного, до чого не потрібно прислухатись – це вокал із Focus 2. В деяких затасканих композиціях солісти перестали на мене «кричати» :-D, а почали співати! З’явилась тонкі емоції в голосі, бархатистість.
Панчі на ударниках, інструментальні атаки стали довершенішими, з початком, кульмінацією і завершенням. Короткі удари, бриньчання, випадкові звуки не розмазуються на половину звукової сцени, а зібрані і з чітким завершенням.
Поки не можу розкрити FOKUS 2, нажаль, повною мірою. Колонки і підсилювач початкового рівня.
Про бінауралку. Мав можливість слухати її в ділі на Nino Final Carbon mk2 (київського майстра Максима Кривоноса) і на Beyerdynamic DT 1990 PRO. На обидвох бінауральний режим мав очевидну перевагу над стерео. Це просто якась магія! Дійсно, змінюється характер звукової сцени в навушниках. Мало того, що вона розширюється, в порівнянні зі стерео, так ще й, начебто, перед тобою розвивається звукова сцена.
Focus 2, для мене, однозначно, вартує кожного потраченого центу.